лого
Гаряча лінія: 071-301-73-52 (Фенікс); 071-404-69-29 (щодо питання безвісти зниклих і обміну полоненими*) ombudsman_dnr@mail.ru

 

 

Правовий лiкбез – відповіді на питання

 

Роз'яснення Уповноваженого про порядок отримання пенсії інвалідами по зору

У Донецькій Народній Республіці приділяється велика увага підтримці соціально незахищених верств населення, в тому числі осіб з обмеженими можливостями здоров’я, які за законодавством ДНР мають право на отримання пенсій.

В даний час на території Республіки проживають 2695 інвалідів по зору, з них 1385 – I групи, а 1310 – II групи, які стикаються з проблемою проставлення власноручного підпису на різних видах документів, а зокрема на документах, що підтверджують отримання соціальної виплати – пенсії. Більшість осіб з обмеженими можливостями здоров’я не можуть самостійно засвідчити факт отримання грошових виплат.

У зв’язку з цим Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці роз’яснює, що відповідно до Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальної допомоги національним оператором поштового зв’язку, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 № 464/156, а також постановою Пенсійного фонду України від 28.04.2009 (що тимчасово діє на території Донецької Народної Республіки) в разі неможливості одержувачем пенсії поставити власноручний підпис у відомості на виплату пенсії у зв’язку з особливостями стану свого здоров’я, зазначений суб’єкт уповноважує іншу особу розписатися замість нього і в його присутності за отримання грошових виплат (але крім працівників лікувально-профілактичних закладів, органів Пенсійного фонду, органів праці та соціального захисту населення , працівників зв’язку). Разом з тим в графі «Підпис одержувача» вказується «За одержувача розписався …», після чого фіксуються відповідні дані особи, яка поставила свій підпис в виплатній відомості (прізвище та ініціали, місце реєстрації (проживання), серія і номер паспорту громадянської приналежності або іншого документу, що посвідчує особу).

Крім того, Законом Донецької Народної Республіки «Про нотаріат» від 21 грудня 2018 року № 08-IIНС передбачено право нотаріусів, посадових осіб консульських установ і уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування Донецької Народної Республіки засвідчувати тотожність власноручного підпису інваліда по зору з факсимільним відтворенням його власноручного підпису (п. 21 ч. 1 ст. 43, п. 9 ч. 2 ст. 44, п. 12 ч. 1 ст. 45, ст. 94 вищевказаного Закону).

Таким чином, нотаріуси Донецької Народної Республіки посвідчують тотожність власноручного підпису інвалідів по зору з факсимільним відтворенням їх власноручного підпису в разі необхідності здійснення даною категорією осіб різних юридичних операцій.

Відзначимо, що в Донецькій Народній Республіці системою гарантованих державою правових заходів, що забезпечують інвалідам по зору умови для подолання, заміщення (компенсації) обмежень життєдіяльності, передбачена можливість отримувати пенсії, інші виплати, а також здійснювати різні юридичні операції. Тим часом механізм реалізації прав і свобод зазначеної категорії громадян, зважаючи на особливості їх стану здоров’я, включає в себе додаткові заходи безпеки, що дозволяють виключити можливість зловживання їхніми правами та свободами з боку інших осіб.

Роз'яснення Уповноваженого щодо порядку переведення засуджених на територію України

До Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжують надходити звернення від осіб, засуджених до початку конфлікту, щодо переведення на територію України для подальшого відбування покарання.

Роз’яснюємо, що переведення засуджених здійснюється відповідно до Указу Голови Донецької Народної Республіки від 12.11.2015 № 424 «Про переведення засуджених, які перебувають в установах виконання покарань Донецької Народної Республіки і кримінальних матеріалів, що знаходяться в судах і слідчих органах Донецької Народної Республіки, на територію України».

Даний механізм був створений з метою забезпечення прав осіб, які були засуджені судами України та відбувають покарання у виправних установах ДНР. Більшість з них проживали і мають реєстрацію в областях, підконтрольних Україні. Крім того, родичі засуджених, які проживають за межами Республіки, не мають можливості регулярно відвідувати своїх рідних з об’єктивних причин (стану здоров’я, наявності малолітніх дітей і утриманців, збройного конфлікту, далекого транспортного сполучення і т.д.).

Не дивлячись на відсутність дзеркальності в передачі засуджених, Донецька Народна Республіка, слідуючи встановленій процедурі, готує списки осіб, які підлягають переміщенню. Формування зазначених списків здійснюється Державною службою виконання покарань Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки на підставі відповідних заяв від засуджених.

Звертаємо увагу, що Уповноважений, після надходження на його адресу відповідної інформації, організовує переведення засуджених і кримінальних матеріалів, що знаходяться в судах і слідчих органах ДНР, на територію України.

Відзначимо, що відповідно до чинного законодавства переведенню можуть підлягати громадяни:

1) засуджені судами України на території Донецької області до початку конфлікту;

2) які виявили бажання в подальшому відбувати призначене судом покарання на території, підконтрольній державі Україна;

3) направили відповідну заяву до ДСВП МЮ ДНР.

Роз'яснення Уповноваженого з прав людини в ДНР про порядок визнання особи безвісно відсутньою

У зв’язку з численними зверненнями громадян до громадської приймальні Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці з питання визнання особи безвісно відсутньою, роз’яснюємо, що відповідно до положень статті 43 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на території Донецької Народної Республіки), фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року за місцем її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Порядок визнання особи безвісно відсутньою встановлений ст. 246, 248, 249 Цивільно-процесуального кодексу України (в редакції, чинній на території Донецької Народної Республіки).

Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місце перебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до положення ст. 26 Цивільного процесуального кодексу України у справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники та інші заінтересовані особи, їхні представники.

Коло осіб, яким надано право ініціювати процес визнання особи безвісно відсутньою, чітко не регламентоване.

У більшості випадків ініціаторами процесу виступають чоловік або дружина, батьки, діти відсутнього або інші особи, з якими безвісно відсутня особа перебувала в цивільних правовідносинах. Зацікавлена ​​особа визначається в залежності від цілей необхідності визнання особи безвісно відсутньою. В якості третьої особи можуть виступати органи РАЦСу, праці та соціального захисту населення і т. ін.

Звертаючись до суду з процесуальним документом про визнання особи безвісно відсутньою необхідно вказати:

– з якою метою заявнику необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою;

– обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, що зникла безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її смерть від певного нещасного випадку.

Згідно п. 10 ч.1 ст. 4 Закону Донецької Народної Республіки від 20.03.2015

№ 26-IНС «Про судовий збір» подача заяви в суд оплачується судовим збором в розмірі 400 російських рублів.

Слід зазначити, що особі, яка подає заяву до суду, не потрібно додатково звертатися в інші компетентні органи. В силу положень ч.1 ст. 248 Цивільно-процесуального кодексу України суд перед початком слухання справи:

1) встановлює осіб (родичів, працівників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме;

2) робить запити до відповідних організацій за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме.

Наслідки визнання особи безвісно відсутньою

Після вступу в законну силу рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, до справи береться нотаріус, відповідно до ч. 1 ст. 44 ГК України, за останнім місцем проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку. Слід зауважити, що і суд перед розглядом справи вживає заходів з допомогою органів опіки і піклування про встановлення опіки над майном фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, якщо опіку над майном ще не встановлено (ч. 2 ст. 248 ЦПК України). А така опіка може бути встановлена ​​і до прийняття рішення суду за заявою до нотаріуса від зацікавленої особи або органу опіки та піклування, відповідно до ч. 2 ст. 44 ГК України.

За додатковими роз’ясненнями норм чинного законодавства громадяни мають право звернутися до громадської приймальні Уповноваженого з прав людини в ДНР, розташованої за адресою: Донецьк, бул. Пушкіна, 34, кабінет № 101.

Щодо застосування умовно-дострокового звільнення

Доброго дня! Судом мені відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення. Через який час можна повторно звернутися до суду з аналогічним клопотанням, якщо при відмові залишалося 10 місяців?

Згідно положень ч.5 ст. 434 Кримінально-процесуального кодексу Донецької Народної Республіки від 24.08.2018 №240-IНС, якщо суд відмовляє в умовно-достроковому звільненні засудженого від покарання або заміні невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням, розгляд повторного подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може мати місце не раніше ніж за рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених – не раніше ніж за шість місяців. На жаль, у запитанні не вказано, за який злочин Ви були засуджені до позбавлення волі, а отже, Уповноважений не має змоги дати конкретні роз’яснення щодо Вашої ситуації.

Щодо скасування судового наказу

Доброго дня! У липні 2018 року суд ухвалив судовий наказ про стягнення з мене на користь ДП «Донецьктепломережа» заборгованості за теплопостачання. Про вищевказаний судовий наказ мені стало відомо тільки в січні 2019 року. На судовому засіданні я не був присутній, із зазначеним судовим рішенням не згоден. Яким чином можна його скасувати?


Судовий наказ – це особлива форма судового рішення, що видається судами на підставі заяви від стягувача. Розгляд зазначеної заяви проводиться без присутності боржника.

Статтями 95, 96 Цивільного процесуального кодексу України, що діє на території Донецької Народної Республіки в силу Постанови Ради Міністрів Донецької Народної Республіки від 02.06.2014 №9-1 «Про застосування Закону на території Донецької Народної Республіки в перехідний період» (зі змінами та доповненнями), передбачені підстави, за якими може бути виданий судовий наказ.

 Судовий наказ видається в наступних випадках:

  • заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
  • заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
  • заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
  • заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
  • заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набуло законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.

Таким чином, стягнення заборгованості по комунальних платежах можливе в рамках наказового порядку з ухваленням судового наказу.

З метою захисту прав та інтересів боржника, з якого судовим наказом стягнуто суму заборгованості по комунальних платежах, передбачений наступний порядок оскарження і скасування судового наказу.

Боржник, який отримав судовий наказ про стягнення грошових коштів, має право подати заяву встановленої форми про його скасування протягом 10 днів з моменту його отримання. Днем отримання судового наказу вважається день фактичного отримання копії судового наказу або день проставлення відмітки в поштовому повідомленні про відмову боржником в отриманні копії судового наказу чи відмітки про відсутність боржника за вказаною адресою. Заява про скасування судового наказу подається до суду, який його ухвалив.

Заява про скасування судового наказу має бути розглянена суддею протягом 10 днів з моменту початку провадження.

З огляду на викладене вище, рекомендуємо Вам звернутися до суду, який ухвалив судовий наказ, із відповідною заявою про його скасування.

Звертаємо Вашу увагу на те, що скасування судового наказу не звільняє боржника від доведення факту відсутності заборгованості, оскільки стягувач в подальшому може звернутися до суду із позовом.

Щодо розшуку особи, яка зникла безвісти на території ДНР

Доброго дня! Я мешкаю в м. Білгород, РФ. Шукаю сина, який в березні 2016 року виїхав до Донецька і досі не виходить на зв’язок. Роз’ясніть куди звертатися за допомогою, аби знайти його?


Відповідно до чинного законодавства Донецької Народної Республіки здійснення заходів, пов’язаних із встановленням місцезнаходження безвісти зниклих осіб, покладено на правоохоронні органи, в тому числі на Міністерство внутрішніх справ Донецької Народної Республіки. Згідно ст. 12 Закону Донецької Народної Республіки від 07.08.2015 № 85-IНС поліція здійснює розшук осіб, зниклих безвісти; осіб, які втратили зв’язок з родичами. Таким чином, Вам необхідно звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів і надати всі необхідні для розшуку відомості (паспортні дані, опис зовнішності, особливі прикмети і т.ін.).

Крім того, Уповноваженим з прав людини в Донецькій Народній Республіці проводиться облік осіб, зниклих безвісти. З метою включення Вашого сина до списку осіб, розшукуваних в ДНР, як зниклих безвісти, Вам необхідно звернутися на гарячу лінію Уповноваженого (тел. + 38071-301-73-52).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону Донецької Народної Республіки від 20.02.2015 № 12-ІНС «Про судово-експертну діяльність», в державних судово-експертних установах проводиться низка криміналістичних експертиз, в тому числі молекулярно-генетична експертиза. Інформуємо, що зараз Республіканське бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я ДНР проводить дослідження по генотипуванню останків тіл невстановлених осіб та їхньої подальшої ідентифікації при наявності порівняльних зразків крові від прямих родичів розшукуваних осіб.

З огляду на вищевикладене, з метою виключення можливості того, що Ваш син знаходиться в списках невстановлених осіб, які загинули в результаті військових дій, Ви маєте право звернутися до Республіканського бюро судово-медичної експертизи ДНР, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Ілліча, 14, корпус №9 (телефон для довідок: + 38-099-229-30-90; + 38-071-326-15-93, з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 15:00). На офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я ДНР необхідно завантажити, роздрукувати та заповнити опитувальний лист, який в подальшому подається до Республіканського бюро судово-медичної експертизи ДНР.

Щодо надання допомоги особам, що опинилися у складних життєвих обставинах

“Доброго дня! Мою квартиру було пошкоджено в результаті бойових дій. Будинок, в якому розташована квартира, був включений до переліку об’єктів третього етапу відновлення багатоквартирних житлових будинків. Однак в даний час ремонтно-відновлювальні роботи тимчасово припинені. Зараз я не працюю через те, що перебуваю на лікуванні, одна виховую неповнолітню дочку. Роз’ясніть, будь ласка, куди я можу звернутися за допомогою у зв’язку з такою ситуацією.”


Повідомляємо, що на території Донецької Народної Республіки функціонує громадська організація «Фонд Єдиний Донбас», яка надає допомогу жителям Донбасу, які опинилися у складній життєвій ситуації.

Категорії осіб, які мають право на отримання матеріальної допомоги:

  1. Інваліди I і II груп;
  2. Самотні матері / батьки, вдови / вдівці з дітьми віком до 18 років;
  3. Сім’ї, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей;
  4. Сім’ї, які виховують дітей-інвалідів;
  5. Сім’ї опікунів, піклувальників, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, що виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
  6. Громадяни віком 65 років і більше;
  7. Громадяни віком 90 років і більше;
  8. Громадяни, які мають статус інваліда війни (крім осіб з числа членів ОУН і УПА).
  9. Вагітні, які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я;
  10. Діти віком до 3 років;
  11. Особи, що опинилися у складній життєвій ситуації (сукупність кількох категорій, наявність зруйнованого житла в результаті військових дій, наявність захворювання).

Жителі Донбасу, які опинилися у складній життєвій ситуації, і мають право на матеріальну допомогу, звертаються до громадської організації «Фонд Єдиний Донбас» із наступним пакетом документів:

– заяву встановленого зразка (можна завантажити на сайті http://gum-centr.su);

– копія документу, що посвідчує особу заявника;

– копія облікової картки платника податків / ідентифікаційного номера платника податків заявника та членів його сім’ї, які потребують надання матеріальної допомоги (за необхідності);

– Копії документів, що підтверджують викладені в заяві факти і докази.

Заявник може надати пакет документів в електронному вигляді (скановані заяву і документи) на електронну адресу info@gum-centr.su або через відділення ДП «Пошта Донбасу» в будь-якому відділенні.

Комісія Фонду розглядає окремо кожну заяву і колегіально приймає рішення про суму виплати або вид допомоги, тому в обов’язковому порядку в заяві необхідно вказати складність Вашої ситуації і підтвердити її наявність відповідними документами.

У разі виникнення проблем із заповненням бланка заяви для отримання зазначеного виду допомоги, Ви можете звернутися до громадської приймальні Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, розташованої за адресою: м. Донецьк, бул. Пушкіна, 34, каб. №101, з 10:00 до 13:00 по буднях.

Щодо виконання рішення суду про встановлення порядку спілкування одного з батьків з дитиною

“Я маю неповнолітнього сина, після розлучення колишня дружина перешкоджала моєму спілкуванню з дитиною і я змушений був звернутися до суду. Однак рішення суду, яким встановлено порядок спілкування між мною і дитиною, не виконується матір’ю дитини. Куди в такому випадку звертатися, аби рішення суду було виконане? “


Згідно зі статтею 17 Тимчасового порядку про виконавче провадження Донецької Народної Республіки, затвердженого Постановою Ради Міністрів Донецької Народної Республіки від 31.05.2016 № 7-37 (далі-Порядок), примусове виконання рішень здійснюється Державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Безпосереднє здійснення функцій з примусового виконання рішень покладається на органи Державної виконавчої служби, які входять в систему органів Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки.

Виконання рішення суду про встановлення порядку спілкування одного з батьків з дитиною відноситься до категорії виконання рішення, за якими боржник зобов’язаний особисто виконати певні дії або утриматися від їх виконання.

Загальні умови виконання рішень зазначеної категорії визначені в статті 73 Порядку. Відповідно до названої норми після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, державний виконавець перевіряє виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф і встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до законодавства.

Таким чином, щодо питання примусового виконання зазначеного судового рішення Вам необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби за місцем проживання колишньої дружини. У разі невиконання вимог державного виконавця в рамках виконавчого провадження, боржник буде підданий вищевказаним санкціям.

Щодо отримання посвідки на постійне проживання на території Донецької Народної Республіки

“У мене немає документів, що посвідчують особу. Є тільки паспорт громадянина СРСР. Я зверталася до територіального відділення Міграційної служби МВС ДНР щодо питання оформлення паспорта громадянина Донецької Народної Республіки, проте мені відмовили. Працівники Міграційної служби це пояснюють тим, що я не підпадаю під категорію осіб, які мають право на отримання паспорта громадянина ДНР. Без документів я не можу влаштуватися на роботу і отримувати соціальну допомогу. Порадьте, будь ласка, варіанти вирішення моєї проблеми “.


У ситуації, що склалася, Ви маєте право оформити посвідку на постійне проживання на території Донецької Народної Республіки, яка є документом, що посвідчує особу та підтверджує право постійно проживати на території Донецької Народної Республіки, в тому числі отримувати соціальні виплати.

Порядок оформлення посвідки на постійне проживання регламентується Наказом МВС ДНР № 271. Для отримання зазначеного документа необхідно:

  1. Пройти процедуру встановлення особи відповідно до Наказу МВС ДНР № 182. Для проходження зазначеної процедури слід звернутися до органу МВС ДНР (місцеве відділення поліції). У поліції Вам буде запропоновано надати документи з фотографіями, які є в наявності. При відсутності документів, за якими може бути встановлена ​​особа, проводиться опитування родичів, сусідів чи інших осіб (не менше трьох). За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи. Процедура проводиться протягом місяця. У разі необхідності проведення додаткових перевірок строк продовжується до двох місяців.
  2. Звернутися до суду із позовною заявою про підтвердження факту проживання на території Донецької Народної Республіки станом на 07.04.2014.
  3. Після отримання довідки про встановлення особи і при наявності рішення суду (яке набрало законної сили) про підтвердження факту проживання на території Донецької Народної Республіки на 07.04.2014, слід звернутися до територіального відділення Міграційної служби МВС ДНР («паспортний стіл») із заявою про видачу посвідки на постійне проживання. До заяви необхідно додати:

1) довідку про встановлення особи і рішення суду (необхідні копії та оригінали);

2) чотири особисті фотографії в кольоровому виконанні розміром 35х45 мм з чітким зображенням обличчя в анфас без головного убору. Допускається надання фотографії із зображенням в головному уборі, що не приховує овал обличчя, для громадян, релігійні переконання яких не дозволяють показуватися перед сторонніми без головного убору. Для громадян, які постійно носять окуляри, обов’язково фотографування в окулярах без тонованих стекол;

3) документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів, або оригінал і копію документа про звільнення від таких платежів.

Рішення про видачу або про відмову у видачі посвідчення приймається в термін до двох місяців з дня прийняття заяви. У разі необхідності проведення додаткових перевірок строк продовжується до трьох місяців.

Щодо надання матеріальної допомоги в розмірі 1500 руб.

“Хто має право на надання матеріальної допомоги в розмірі 1500 руб.? Роз’ясніть будь ласка, які саме категорії громадян?”


Згідно з Розпорядженням Голови Донецької Народної Республіки від 09 грудня 2016 року № 211 «Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги у грошовому вираженні окремим категоріям громадян Донецької Народної Республіки» право на матеріальну допомогу в грошовому вираженні мають такі категорії громадян:

  • особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки – 60 років, жінки – 55 років), які не мають права на пенсію, інваліди, які не отримують пенсію і перебувають на обліку в управліннях праці та соціального захисту населення;
  • пенсіонери, які отримують пенсію в мінімальному розмірі (з 01 січня 2017 року мінімальний розмір пенсійних виплат встановлений на рівні 2600 рублів);
  • сім’ї, що мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років. Якщо дитина навчається за денною формою навчання – до 23 років, за умови, що вона не має власної сім’ї;
  • особи, які опинилися у складній життєвій ситуації: особи, житло яких постраждало в результаті проведення бойових дій і не підлягає відновленню або вимагає капітального ремонту та на момент звернення не відновлене;
  • переміщені особи;
  • сім’ї загиблих захисників Донецької Народної Республіки;
  • особи, які отримали поранення в результаті проведення бойових дій на території Донецької Народної Республіки;
  • інші особи за рішенням Комісії.

Підставою для надання матеріальної допомоги є розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї за попередні шість місяців на кожного члена родини, який не повинен перевищувати п’яти тисяч двохсот рублів.

Заява про надання матеріальної допомоги приймається управліннями праці та соціального захисту населення, територіально розташованими за місцем реєстрації заявника, при наявності повного пакету необхідних документів, до якого входять:

  • копія паспорту або адресної довідки (з пред’явленням оригіналу);
  • копія довідки про присвоєння ІПН;
  • копії документів, що підтверджують статус заявника (з пред’явленням оригіналу);
  • декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням матеріальної допомоги в грошовому вираженні (заповнюється на підставі довідок про доходи);
  • довідка про склад сім’ї; копія трудової книжки (при наявності).

Для отримання матеріальної допомоги громадянам, які опинилися у складній життєвій ситуації необхідно додатково надати наступні документи:

  • документ про пошкодження житла;
  • акт обстеження матеріально-побутових умов проживання заявника;
  • копія медичного висновку ЛКК, МСЕК (при наявності);
  • документ, який підтверджує, що заявник належить до родини загиблого (померлого) захисника Донецької Народної Республіки;
  • інші документи / довідки, що підтверджують складну життєву ситуацію (на розсуд Комісії).

Зверніть увагу, що матеріальна допомога в розмірі 1500 руб. призначається один раз на три місяці з місяця звернення на родину, незалежно від кількості осіб в сім’ї, які мають право на таку допомогу.

Виплата грошової допомоги здійснюється через касу Центрального Республіканського Банку Донецької Народної Республіки і ДП «Пошта Донбасу».

Щодо отримання тривалого побачення у виправній установі

“Ми з чоловіком розлучені з 2013 року, але проживали спільно і виховуємо трьох спільних дітей. На даний момент мій чоловік засуджений і відбуває покарання у виправній колонії. Чи можу я отримувати з ним тривалі побачення?”


Згідно ч.1 ст.110 Кримінально-виконавчого Кодексу України (чинного на території Донецької Народної Республіки в силу Постанови Ради Міністрів Донецької Народної Республіки №9-1 від 02.06.2014), засуджені мають право на короткострокові побачення тривалістю до чотирьох годин і тривалі – до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, які проживали однією сім’єю, але не зареєстрували шлюб, за умови, що у них є спільні неповнолітні діти. Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їхніми родичами або іншими особами за рахунок власних коштів.

У зв’язку з тим, що у Вас з чоловіком є ​​спільні діти, Ви маєте право звернутися до адміністрації установи виконання покарання з відповідною заявою про надання тривалого побачення.

Щодо переміщення засуджених на територію України для відбування покарання

“Мій син був засуджений в 2013 році Дебальцевським міським судом Донецької області до восьми років позбавлення волі. Зараз він відбуває покарання в Торезькій виправній колонії. Я проживаю в місті Артемівську, через свій вік і стан здоров’я не маю можливості бачитися з ним. Дуже Вас прошу, допоможіть в переміщенні мого сина на територію України для подальшого відбування призначеного покарання”.


Порядок передачі засуджених, які виявили бажання відбувати покарання на території України, регламентований Указом Голови Донецької Народної Республіки від 12.11.2015 № 424 «Про передачу засуджених, які перебувають в установах виконання покарань Донецької Народної Республіки і кримінальних матеріалів, що знаходяться в судах і слідчих органах Донецької Народної Республіки, на територію України».

Підготовка списку осіб, які виявили бажання відбувати покарання у виправних установах, розташованих на території України, здійснюється Державною службою виконання покарань Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки на підставі відповідних заяв засуджених. Зазначений список скеровується до Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки для проведення державними органами всіх необхідних перевірок. Після цих заходів проводиться подальше узгодження з компетентними органами України.

Таким чином, для включення в список осіб, які підлягають передачі, засудженому необхідно особисто подати заяву на ім’я директора Державної служби виконання покарань Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки про бажання надалі відбувати покарання у виправній установі на території України.

Разъяснение требований к порядку подачи жалобы в адрес Уполномоченного по правам человека

          В соответствии с требованиями статей 15, 17 Закона Донецкой Народной Республики от 03 апреля 2015 года № 30-ІНС «Об Уполномоченном по правам человека в Донецкой Народной Республике», Уполномоченный рассматривает жалобы на решения или действия (бездействие) государственных органов, органов местного самоуправления, должностных лиц, государственных служащих, если ранее заявитель обжаловал эти решения или действия (бездействие) в судебном либо административном порядке, но не согласен с решениями, принятыми по его жалобе.

Жалоба должна быть подана Уполномоченному не позднее истечения года со дня нарушения прав и свобод заявителя или с того дня, когда ему стало известно об их нарушении.

Ознакомиться с полным текстом правил обращения к Уполномоченному Вы можете на сайте в разделе “Жалоба Уполномоченному”.

При решении вопроса о приемлемости жалобы учитываются такие вопросы, как:

– имеет ли заявитель, подающий жалобу, право на это;

– в отношении, какого государственного органа, органа местного самоуправления, должностного лица подается жалоба;

– обжаловалось ли заявителем решение или действие (бездействие), нарушающее его права или свободы, в судебном или административном порядке.

Следует учитывать, что если Ваша жалоба не соответствует перечисленным требованиям, но Вы обратились к Уполномоченному , то по Вашей жалобе может быть принято следующее решение:

– о разъяснении существующих средств, которые Вы вправе использовать для защиты своих прав или свобод;

– о передаче Вашей жалобы государственному органу, органу местного самоуправления или должностному лицу, к компетенции которого относится её разрешение по существу;

об отказе в принятии Вашей жалобы к рассмотрению.

Жалоба, направляемая Уполномоченному, не облагается государственной пошлиной.

К жалобам, подаваемым представителями граждан, прилагаются документы, подтверждающие их полномочия.

Текст жалобы должен поддаваться прочтению. Жалоба, оформленная рукописным способом, должна быть написана четким, разборчивым почерком, без исправлений. Не допускается употребление в жалобах  нецензурных либо оскорбительных слов или выражений.

Кроме того, обращаем Ваше внимание, что Уполномоченный по правам человека в ДНР не вправе вмешиваться в деятельность независимых органов предварительного расследования, прокуратуры и правосудия; а также рассматривать частноправовые споры между гражданами, с коммерческими и общественными организациями);

Проверка сообщений о готовящемся или совершенном преступлении, в том числе коррупционной направленности, к компетенции Уполномоченного по правам человека в ДНР не относится.

Ваша жалоба в ЕСПЧ: как подать жалобу и как она будет рассматриваться

Требования к подаче жалобы в Европейский суд по правам человека

Разъяснения основных терминов и понятий установленному размеру пошлины по уплате сбора и порядок освобожденияот его уплаты, установленных согласно Закона ДНР «О судебном сборе»

Уважаемые граждане Донецкой Народной Республики,с целью правового ликбеза, Аппарат Уполномоченного по правам человека в Донецкой Народной Республике предоставляет вам разъяснения основных терминов, понятий, установленному размеру пошлины по уплате сбора и порядок освобожденияот его уплаты, установленных согласно Закона Донецкой Народной Республики от 20 марта 2015 года № 26-IHC «О судебном сборе» и внесенными в него изменениями и дополнениями.

Судебный сбор – под судебным сбором понимается, установленный законом денежный сбор, взимаемый в наличной или безналичной форме и подлежащийуплате при обращении в суд с исковым заявлением, заявлением, жалобой, а также взыскиваемый судами по результатам рассмотрения дел, за выдачусудами документов.

Плательщик судебного сбора – плательщиком судебного сбора являются физические лица, лица без гражданства, предприятия, учреждения, организации, иные юридическиелица (в том числе иностранные), государственные органы, органы местногосамоуправления, иные органы, должностные лица, организации, не имеющие статуса юридического лица, а также физические лица-предприниматели.

 

Согласно ст.4 вышеуказанного закона с принятыми изменениями и дополнениями:

По делам, рассматриваемым в судах общей юрисдикции в соответствии с гражданским процессуальным законодательством Донецкой Народной Республики, судебный сбор уплачивается в следующих размерах:

1) при подаче искового заявления имущественного характера, подлежащего оценке, – 2 процента от цены иска, но не менее 400 рублей и не более 6000 рублей;

2) при подаче заявления о вынесении судебного приказа – 50 процентов ставки судебного сбора, подлежащей оплате при подаче искового заявления имущественного характера;

3) при подаче искового заявления имущественного характера, не подлежащего оценке, а также искового заявления неимущественного характера:

а) физическими лицами – 400 рублей;

б) физическими лицами-предпринимателями – 600 рублей;

в) юридическими лицами и организациями, не имеющими статуса юридического лица, – 2000 рублей;

4) по делам о взыскании алиментов – 2 процента от совокупного платежа за год, но не менее 200 рублей, а в случае если судом выносится решение о взыскании алиментов, как на содержание детей, так и на содержание истца, размер судебного сбора увеличивается в два раза;

5) при подаче искового заявления о расторжении брака – 400 рублей;

6) при подаче искового заявления о взыскании морального вреда – 400 рублей;

7) при подаче исковых заявлений о защите чести и достоинства физического лица и деловой репутации физического или юридического лица, а именно:

а) исковые заявления о возмещении морального вреда с ценой иска до 10000 рублей – 5 процентов от цены иска, но не менее 400 рублей;

б) исковые заявления о возмещении морального вреда с ценой иска от 10000 рублей до 40000 рублей – 7 процентов от цены иска;

в) исковые заявления о возмещении морального вреда с ценой иска от 40000 рублей – 10 процентов от цены иска, но не более 6000 рублей;

8) при подаче искового или иного заявления в спорах, возникающих из административных или иных публичных правоотношений, – 200 рублей;

9) при подаче искового заявления к органам государственной власти, органам местного самоуправления, контролирующим, правоохранительным или иным органам, их должностным лицам об обжаловании решений, содержащих обязательство уплатить денежную сумму, – 2 процента от цены иска, но не менее 400 рублей и не более 6000 рублей;

10) при подаче заявления по делам особого производства – 400 рублей;

11) при подаче заявления (ходатайства) о признании и принудительном исполнении решения иностранного суда – 400 рублей;

12) при подаче заявления об обеспечении доказательств – 200 рублей;

13) при подаче заявления об обеспечении иска – 400 рублей;

14) при подаче кассационных жалоб на судебные решения, заявлений о пересмотре судебного решения по вновь открывшимся обстоятельствам, на вступившие в законную силу решения по спорам неимущественного характера – 50 процентов от ставки судебного сбора, подлежащей уплате при подаче искового заявления, а по спорам имущественного характера – 50 процентов от ставки, исчисленной исходя из оспариваемой суммы;

15) при подаче, в установленных законом случаях, кассационной жалобы на определение суда – 200 рублей;

16) за повторную выдачу копий судебных решений, а также копий других документов материалов дела, выдаваемых судом по ходатайству сторон и иных участников судебного процесса, за изготовление копии протокола судебного заседания, за выдачу дубликатов документов – для физических лиц – 6 рублей за каждый лист текста (дела), для юридических лиц (физических лиц-предпринимателей) – 10 рублей за каждый лист текста (дела);

17) за изготовление и выдачу копии цифровой аудиозаписи судебного заседания – 60 рублей за один диск.

  1. По делам, рассматриваемым в арбитражных судах в соответствии с арбитражным процессуальным законодательством Донецкой Народной Республики, судебный сбор уплачивается в следующих размерах:

1) при подаче искового заявления имущественного характера, подлежащего оценке:

а) физическими лицами – 2 процента от цены иска, но не менее 400 рублей и не более 6000 рублей;

б) физическими лицами-предпринимателями – 2 процента от цены иска, но не менее 600 рублей и не более 10000 рублей;

в) юридическими лицами и организациями, не имеющими статуса юридического лица, – 3 процента от цены иска, но не менее 1000 рублей и не более 50000 рублей;

2) при подаче искового заявления неимущественного характера – 400 рублей;

3) при подаче искового заявления о взыскании морального вреда – 5 процентов от цены иска, но не менее 1000 рублей и не более 6000 рублей;

4) при подаче искового или иного заявления в спорах, возникающих из административных или иных публичных правоотношений – 400 рублей;

5) при подаче искового заявления к органам государственной власти, органам местного самоуправления, контролирующим, правоохранительным или иным органам об обжаловании решений, содержащих обязательство уплатить денежную сумму – 3 процента от цены иска, но не менее 600 рублей и не более 10000 рублей;

6) при подаче заявления об установлении фактов, имеющих юридическое значение – 1000 рублей;

Согласно ст. 5. Закон Донецкой Народной Республики от 20 марта 2015 года № 26-IHC «О судебном сборе», с внесенными изменениями и дополнениями:

а) в пункте 16 части 1 слово «Юстиции» заменить словом «юстиции»;

б) дополнить часть 2 пунктом 101 следующего содержания:

«101) Фонд государственного имущества Донецкой Народной Республики по делам, связанным с вопросами, касающимися реализации исполнительных функций и полномочий, отнесенных к его ведению, в том числе по защите имущественных прав и интересов Донецкой Народной Республики, а также государственных исполнительных функций и полномочий, делегированных в порядке, установленном законодательством Донецкой Народной Республики;»;

 

Льготы по оплате судебного сбора:

 

  1. Плательщики не уплачивают судебный сбор в случаях подачи:

1) заявления о восстановлении пропущенных процессуальных сроков;

2) заявления об отсрочке или рассрочке исполнения судебного решения;

3) заявления об изменении способа или порядка исполнения судебного

решения;

4) заявления о повороте исполнения судебного решения;

5) заявления об исправлении описки, опечатки или явных

арифметических ошибок в судебном решении;

6) заявления о вынесении дополнительного судебного решения;

7) заявления о разъяснении судебного решения;

8) заявления о предоставлении лицу психиатрической помощи в

принудительном порядке, о принудительной госпитализации в

противотуберкулезное учреждение, а также о продлении либо прекращении

принудительной госпитализации;

9) заявления об отмене судебного приказа;

10)заявления о расторжении брака с лицом, признанным в

установленном законом порядке безвестно отсутствующим или

недееспособным, или с лицом, осужденным к лишению свободы на срок не

менее трех лет;

11)заявления об установлении факта увечья, если это необходимо для

назначения пенсии или получения пособия по общеобязательному

государственному социальному страхованию;

12)заявления о признании лица умершим, пропавшего без вести при

обстоятельствах, угрожавших ему смертью или дающих основания считать

его погибшим от определенного несчастного случая в результате

чрезвычайных ситуаций техногенного и (или) природного характера;

13)заявления об ограничении гражданской дееспособности физического

лица, признания физического лица недееспособным и возобновлении

гражданской дееспособности физического лица;

14)заявления о предоставлении несовершеннолетнему лицу полной

гражданской дееспособности;

15)искового заявления о возмещении вреда, причиненного лицу

незаконными решениями, действиями или бездействием органа

государственной власти, или органа местного самоуправления, их

должностным или служебным лицом, а так же незаконными решениями,

действиями или бездеятельностью органов дознания, досудебного следствия,

прокуратуры или суда;

16)заявления о защите прав малолетних или несовершеннолетних лиц в

случае, если представительство их интересов в суде в соответствии с законом

или международным договором, осуществляют Министерство Юстиции

Донецкой Народной Республики или органы опеки и попечительства или

службы по делам детей.

 

  1. Освобождаются от уплаты судебного сбора:

1) истцы – по искам о взыскании сумм оплаты труда и другим исковым

требованиям, связанным с трудовыми правоотношениями;

2) истцы – по искам о взыскании алиментов;

3) истцы – по искам о возмещении вреда, причиненного увечьем или

иным повреждением здоровья, а также смертью кормильца;

4) истцы – по искам лиц, страдающим психическими расстройствами, и

их представителей о рассмотрении вопросов защиты прав и законных

интересов лиц во время оказания им психиатрической помощи;

5) физические лица – при подаче в суд заявлений об усыновлении и

(или) удочерении ребенка;

6) истцы – лица, отнесенные к 1 и 2 категории, пострадавших вследствие

Чернобыльской катастрофы;

7) стороны – инвалиды Великой Отечественной войны и семьи воинов

(партизан), погибших или пропавших без вести и приравненные к ним в

установленном порядке лица;

8) стороны – лица, ставшие инвалидами и получившие ранения при

защите Донецкой Народной Республики и при исполнении служебных

обязанностей в Донецкой Народной Республике, а в случае их гибели – члены

их семей;

9) инвалиды I и ІІ группы, законные представители детей-инвалидов;

10) Пенсионный фонд Донецкой Народной Республики и его органы,

органы социального страхования, труда и социальной защиты, социального

обеспечения населения Донецкой Народной Республики;

11) контролирующие органы Донецкой Народной Республики

(налоговые, таможенные и другие органы) в случаях, установленных

законами;

12) истцы – по искам о возмещении материального ущерба и (или)

морального вреда, причиненного преступлением;

13) истцы – по искам о возмещении ущерба, причиненного незаконными

решениями, действиями или бездействиями органом дознания,

предварительного (досудебного) следствия, прокуратуры или суда;

14) истцы – за подачу исков реабилитированными гражданами по

спорам, связанным с выплатой компенсации, возвращением имущества, или

за подачу исков по спорам, связанным с возмещением его стоимости

15) истцы – за подачу исков об уточнении списка избирателей;

16) стороны – государственные учреждения и организации по делам о

возмещении ущерба и защите интересов государства;

17) органы прокуратуры при осуществлении своих полномочий;

18) органы государственной исполнительной службы;

19) стороны по делу – общественные организации инвалидов, их

учреждения, предприятия и объединения;

20) юридические и физические лица – за выдачу им документов по

уголовным делам и делам о взыскании алиментов;

21) истцы – по искам о защите прав потребителей.

  1. Законодательством Донецкой Народной Республики могут быть

предусмотрены и другие случаи освобождения от уплаты судебного сбора.

Об утверждении Порядка предоставления материальной помощи в денежном выражении отдельным категориям граждан Донецкой Народной Республики от 09.12.2016

С 09.12.2016 вступило в силу Распоряжение Главы Донецкой Народной Республики от 09.12.2016 № 211 «Об утверждении Порядка предоставления материальной помощи в денежном выражении отдельным категориям граждан Донецкой Народной Республики».

Право на материальную помощь в денежном выражении, имеют следующие категории граждан:

  • лица, достигшие пенсионного возраста (мужчины – 60 лет, женщины – 55 лет), не имеющие права на пенсию, и инвалиды, которые не получают пенсию и состоят учете в управлениях труда и социальной защиты населения;
  • пенсионеры, получающие пенсию в минимальном размере на основании сведений Пенсионного фонда Донецкой Народной Республики;
  • семьи, имеющие на иждивении трех и более детей в возрасте до 18 лет (учащихся на дневной форме обучения – до 23 лет, и не имеющих собственных семей);
  • лица, оказавшиеся в тяжелой жизненной ситуации:
  • лица, жилье которых пострадало в результате проведения боевых действий и не подлежит восстановлению/требует капитального ремонта и на момент обращения не восстановлено;
  • перемещенные лица;
  • семьи погибших (умерших) защитников Донецкой Народной Республики;
  • лица, получившие ранение в результате проведения боевых действий на территории Донецкой Народной Республики.

В состав семьи включаются: муж, жена, родные и усыновленные дети в возрасте до 18 лет (учащиеся на дневной форме обучения в возрасте до 23 лет и не имеющие собственных семей).

В состав семьи не включаются лица, которые пребывают на полном государственном содержании.

Предельный размер среднемесячного совокупного дохода семьи за предыдущие шесть месяцев на каждого члена семьи не должен превышать 5200,00 российских рублей.

Размер материальной помощи составляет 1500 российских рублей на семью заявителя (если заявитель одинокий – на заявителя).

Материальная помощь назначается один раз в три месяца с момента обращения.

Выплата денежной помощи осуществляется в кассах Центрального Республиканского Банка Донецкой Народной Республики и ГП «Почта Донбасса».

Приказ Председателя Верховного Суда ДНР № 218-од от 03.12.2015г.

Разъяснение Аппарата Омбудсмена ДНР в связи с изменением порядка подачи заявления в ЕСПЧ

В целях правового просвещения в области прав и свобод человека и гражданина, форм и методов их защиты, а также повышения правовой культуры населения, Аппарат Уполномоченного по правам человека в Донецкой Народной Республике сообщает об изменениях в Законодательстве, связанных с подписанием Закона Украины о ратификации протоколов.
30.10.2017 Президентом Украины Петром Порошенко был подписан Закон о ратификации протоколов №15 и № 16 к Европейской конвенции по правам человека и основных свобод 1950 года. Посредством подписания данного закона Украина, в лице ее представителей, выразила свое согласие на внесение ряда изменений в действующую Конвенцию.
Одним из принятых нововведений является сокращение срока подачи обращения в Европейский Суд по правам человека. В соответствии с ч. 1 ст. 35 Конвенции, ЕСПЧ может принимать дело к рассмотрению в случае, когда гражданином исчерпаны все национальные средства правовой защиты, как это предусмотрено общепризнанными нормами международного права. Ранее подача соответствующего заявления осуществлялась в течение шести месяцев с даты вынесения окончательного решения по делу национальными судебными органами. В настоящее время, на основании принятого протокола № 15 вышеупомянутый срок обращения сокращен до четырех месяцев.
Руководствуясь изложенным, обращаем особое внимание граждан, изъявивших желание обратиться за защитой своих прав и законных интересов в ЕСПЧ, на вступившие в законную силу изменения, так как подготовка соответствующих документов и подача искового заявления теперь осуществляется в значительно сжатый срок.
Безусловно, положение протокола о сокращении установленного срока обращения в ЕСПЧ повлияет на качество подготовки заявителей. Правовая позиция истца, излагаемая в исковом заявлении, должна быть мотивированной, аргументированной и подкрепленной доказательной базой, подготовка которой требует немало времени. Впоследствии этого, количество граждан, которые намерены были обратиться в ЕСПЧ, уменьшится в разы по причине нехватки отведенного четырехмесячного срока для обращения в ЕСПЧ.
Еще одно изменение, регламентированное протоколом № 15, затрагивает вопрос уступки юрисдикции при рассмотрении дела в пользу Большой Палаты.
В соответствии со ст. 30 Конвенции, в случае, если дело, находящееся на рассмотрении Палаты, затрагивает вопрос, касающийся толкования положений Конвенции или Протоколов к ней, или если решение вопроса может войти в противоречие с ранее вынесенным постановлением ЕСПЧ, Палата (состоящая из семи судей) может до вынесения своего постановления уступить юрисдикцию в пользу Большой Палаты (состоящей из семнадцати судей), если ни одна из сторон не возражает против этого.
Ранее, передача дела на рассмотрение в Большую Палату осуществлялась исключительно в случае обоюдного согласия сторон судебного разбирательства, а в настоящее время, посредством изменений, внесенных протоколом № 15, уступка юрисдикции не требует согласия истца и ответчика и производится на усмотрение судей Палаты, что ограничивает право сторон на волеизъявление в данном вопросе.
Протокол № 16 к Конвенции регламентирует право Высших судов и трибуналов Высокой Договаривающейся Стороны (Украины) запрашивать у ЕСПЧ консультативные заключения по вопросам о принципах, касающихся интерпретации или применения прав и свобод, гарантированных Конвенцией и Протоколами к ней.
Часть 2 ст. 1 Протокола № 16 регламентирует, что суд или трибунал, запрашивающий консультативное заключение, может просить вынести такое заключение только в контексте рассматриваемого им дела.
Кроме того, данный запрос должен быть мотивированным и включать в себя необходимую информацию, а именно — юридические и фактические обстоятельства рассматриваемого дела.
Также сообщается, что для принятия решения об удовлетворении либо отказе в удовлетворении запроса о предоставлении консультативного заключения образовывается коллегия в составе пяти членов Большой Палаты.
Следует отметить, что внесенные изменения позволят национальным судам Украины в случае возникновения спорных вопросов в конкретном деле, обратиться в ЕСПЧ за получением аргументированного разъяснения, основанного на знаниях и многолетнем опыте судей международной судебной инстанции.
Консультативные заключения имеют разъяснительный характер и не несут обязательной силы, а потому применение полученного заключения на практике является исключительно правом, а не обязанностью суда.
По нашему мнению, ратифицированный протокол повлияет на качество работы национальных судов Украины в части вынесения справедливых судебных решений.

О внесении изменений во Временный порядок осуществления пересмотра судебных дел в порядке надзора, утверждённый приказом Председателя Верховного Суда Донецкой Народной Республики от 06.05.2015 № 44од с последующими изменениями и дополнениями

Практические директивы — Международный Суд