лого
Гаряча лінія: 071-301-73-52 (Фенікс); 071-404-69-29 (щодо питання безвісти зниклих і обміну полоненими*) ombudsman_dnr@mail.ru

Цього тижня в Донецькій Народній Республіці відбувалися урочисті заходи на честь Дня визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників. У 2019 році ця легендарна дата, до якої жителі регіону відносяться із великою повагою, збіглася з Міжнародним днем ​​пам’яті жертв фашизму, який щорічно відзначається у другу неділю вересня.

Мільйони людей по всьому світу згадують тих, хто постраждав від фашизму, а також віддають шану тим, хто з ним боровся. Міжнародний день був встановлений у 1962 році. Вересень обрали тому, що саме у цей місяць відбулися дві ключові події, пов’язані із Другою світовою війною, – дні її початку (1 вересня 1939 року) і закінчення (2 вересня 1945 року). Однією з головних цілей Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму є попередження відродження цієї небезпечної ідеології, яка призвела до найбільш масштабного збройного протистояння в історії людства. Міжнародна громадськість єдина в думці, що необхідно докласти всіх можливих зусиль, аби не дозволити розвитку неофашизму в сучасному світі.

Однак зараз ця проблема не лише залишається нагальною, але і в деяких країнах має тенденцію до актуалізації. Так, в результаті державного перевороту, який стався в Україні у 2014 році, до влади прийшов режим, який реалізує радикальну і вкрай ворожу політику по відношенню до всіх, хто не поділяє офіційної ідеології. Жителі Донбасу, які виступили за збереження своєї історичної пам’яті та національно-культурної ідентичності, а також проти відродження фашизму, піддалися збройної агресії, жертвами якої стали десятки тисяч людей з обох сторін.

Лише важка поразка у боях за місто Іловайськ, якої зазнали збройні формування України п’ять років тому, наприкінці серпня – на початку вересня 2014 року, а також тиск міжнародної громадськості змусили офіційний Київ сісти за стіл перемовин, притому що до цього українською стороною не було зроблено жодної спроби мирного врегулювання конфлікту. Результатом перемовин стало підписання 5 вересня 2014 року Мінського протоколу, що поклало початок тривалого процесу, спрямованого на деескалацію насильства і пошук шляхів вирішення конфлікту.

Незважаючи на певні успіхи, зараз цей процес досі триває. Влада України досі не виконала в повному обсязі жодного з пунктів домовленостей, досягнутих в рамках Мінського формату. Багато в чому це обумовлено категоричною, непримиренною і безкомпромісною позицією офіційного Києва, яка базується на фундаменті радикального націоналізму, нетерпимості і дискримінації.

Це проявляється не лише в зовнішньополітичному курсі, але і у внутрішньополітичних відносинах. Безкарність активістів праворадикальних угруповань, потурання і заохочення їхніх дій представниками влади призводять до подальшого погіршення ситуації в сфері прав і свобод людини, неможливості забезпечення правопорядку, законності і справедливості на території України. На це неодноразово у своїх звітах звертали увагу міжнародні правозахисні організації. У Доповіді про ситуацію з правами людини в Україні за період з 16 лютого по 15 травня 2019 року Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини висловлює стурбованість відсутністю прогресу в розслідуванні і притягнення до відповідальності винних за фактами вбивств, скоєних під час протестів на Майдані, в результаті насильства 2 травня 2014 року в Одесі, а також за численні напади на працівників засобів масової інформації та громадських активістів, тиск на суди та з приводу інших резонансних інцидентів.

У той же час ті, хто виступає проти режиму, що панує в Україні, піддаються переслідуванню, насильницьким зникненням, незаконному утриманню, катуванням та іншим жорстоким, нелюдським і таким, що принижують гідність, видам поводження і покарання, на що також звертають увагу правозахисники. Дедалі більшого поширення набувають злочини, вчинені на національному і релігійному ґрунті, була нормативно закріплена дискримінація за територіальною і мовною ознаками, активно нав’язуються, в тому числі представниками української влади, ненависть і ксенофобія. Це викликає обґрунтовану тривогу тепер уже і світової громадськості щодо несприятливих тенденцій розвитку і домінування в Україні небезпечної ідеології і відповідної практики.

У своїх заявах Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці закликає не лише з усією увагою поставитися і дати належну оцінку численним фактам порушень прав і свобод людини, а також міжнародного гуманітарного права з української сторони, але і використовувати всі можливі механізми впливу на керівництво України з метою не припустити ескалації насильства і подальшого погіршення соціально-гуманітарної ситуації в регіоні. Прогресивне людство, що пам’ятає про помилки минулого і бореться за добробут наступних поколінь, має об’єднатися, аби спільними зусиллями протидіяти відродженню фашизму та інших форм людиноненависництва, дискримінації та ксенофобії. Без кардинального перегляду вектора подальшого історичного руху України неможливе відновлення миру, а також забезпечення дотримання прав і свобод людини.

У випадках, пов’язаних із порушенням або необхідністю відновлення прав, для отримання юридичних роз’яснень, в тому числі порядку оскарження дій (бездіяльності) державних органів та посадових осіб, громадяни можуть оформити звернення до Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці зручним для них способом.

Так, велику частку як і раніше становлять усні звернення, які надходять під час особистої зустрічі з Уповноваженим, а також з представниками Апарату. Крім того, звернення надходять за телефонами «гарячої лінії», за допомогою веб-приймальні сайту Уповноваженого. Є можливість звернутися із письмовою скаргою, яку можна подати як особисто, так і електронною поштою.

4 вересня співробітники Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці провели черговий виїзний прийом громадян, який відбувся в адміністрації міста Шахтарська.

В ході виїзного прийому були порушені питання, пов’язані з наданням допомоги особам, які опинилися у важкій життєвій ситуації, ремонтом житлового приміщення, а також реєстрації дитини у дошкільному навчальному закладі. По всіх вказаних питаннях правозахисники в оперативному порядку надали вичерпні роз’яснення.

З початку 2019 року до Головного правозахисника Республіки надійшли 4649 звернень. За період роботи з 31 серпня по 6 вересня 2019 року 32 особам була надана консультація відділом по роботі зі зверненнями громадян, було прийнято 4 письмових звернення; 6 консультацій проведено робочою групою з вирішення соціальних проблем внутрішніх тимчасових переселенців; 5 осіб отримали юридичну консультацію. 9 письмових звернень було прийнято до розгляду, 12 – розглянуто зі звернень, які надійшли раніше.  28 дзвінків надійшли за телефонами «гарячої лінії». На електронну пошту Апарату Уповноваженого надійшло 21 електронне звернення.

Всі звернення, які надійшли до Апарату Уповноваженого, можна поділити на 9 категорій: питання, що стосуються сфери кримінального права – 440 звернень; питання, що стосуються сфери цивільного права – 489 звернень; питання, що стосуються сфери адміністративно-правових відносин – 51 звернення; скарги на дії (бездіяльність) судової влади – 159 звернень; скарги на дії (бездіяльність) правоохоронних органів і військовослужбовців – 259 звернень; скарги на дії (бездіяльність) посадових осіб органів виконавчої влади – 197 звернень; питання соціального, гуманітарного і економічного характеру – 1806 звернень; питання, пов’язані з військово-політичною ситуацією в Республіці – 846 звернень; інші питання – 402 звернення (Діаграма 1).

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженного з прав людини в ДНР станом на 06.09.2019

 

Порушення у сфері кримінального права, од.

Скарги на дії (бездіяльності) судової влади

Питання соціального та гуманітарного характеру, од

Порушення у сфері цивільного права, од.

Скарги на дії (бездіяльності) правоохоронних органів і військовослужбовців

Питання пов'язані з військовими діями

Адміністративно-правові порушення відносно громадян

Скарги на дії (бездіяльності) посадових осіб органів виконавчої влади

Інші питання

Зі всієї вхідної кореспонденції, яка надходить на адресу Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, найбільш актуальною є та, що пов’язана з питаннями реалізації соціальних прав громадян та порушенням цих прав. До цього переліку належать питання пенсійного, соціального забезпечення, пільги по інвалідності, гуманітарної допомоги – 580 звернень; транспорт, зв’язок, права споживачів – 57 звернень; питання житлового законодавства, права споживачів ЖКГ-послуг – 337 звернень; питання міграційного законодавства – 507 звернень; питання трудового законодавства – 161 звернення; питання охорони здоров’я – 146 звернень; питання освіти, культури і спорту – 18 звернень (Діаграма 2).

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян соціального і гуманітарного характеру, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом на 06.09.2019, одиниць

 

Пенсії,соціальне забезпечення, пільги, інвалідність, гуманітарна допомога

Питання міграційного законодавства

Транспорт, зв'язок, права споживачів

Питання трудового законодавства

Питання освіти, культури та спорту

Питання житлового законодавства, права споживачів ЖКГ-послуг

Питання охорони здоров'я

За територіальною приналежністю найбільша кількість скарг та звернень традиційно надходить з м.Донецька (Діаграма 3).

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом  на 06.09.2019

 

Донецьк

Докучаєвськ

Кіровське

Торез

Іловайськ

Амвросіївський район

Старобешівський район

Горлівка

Єнакієвє

Макіївка

Харцизьк

Шахтарськ

Мар'їнський район

Тельманівський район

Дебальцеве

Жданівка

Сніжне

Зугрес

Ясинувата

Новоазовський район

Інші населені пункти

  1. Облік смертності, поранень, отриманих цивільним населенням та військовослужбовцями внаслідок бойових дій на території Донецької Народної Республіки

 Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці фіксує порушення українською стороною базових прав жителів Донбасу: право на життя, на безпеку особистості, право на недоторканність житла.

6 вересня в Новоазовському районі в результаті артилерійського обстрілу, наслідком якого стала пожежа, термічні опіки отримала цивільна жінка 1957 року народження. Ще одна постраждала отримала контузію, але від госпіталізації відмовилася.

З 30 серпня по 6 вересня 2019 року на території Донецької Народної Республіки поранення в результаті збройної агресії з боку України отримали 2 цивільні жінки.

З 1 січня по 6 вересня 2019 року на території Донецької Народної Республіки поранення в результаті збройної агресії з боку України отримали 155 осіб, з яких 108 військовослужбовців Республіки, 18 цивільних жінок, 26 цивільних чоловіків і 3 неповнолітні особи.

З 30 серпня по 6 вересня 2019 року на території Донецької Народної Республіки загинули 8 військовослужбовців.

З 1 січня по 6 вересня 2019 року на території Донецької Народної Республіки в результаті збройної агресії з боку України загинули 135 осіб, з яких 127 військовослужбовців Республіки, 5 цивільних жінок і 3 цивільних чоловіка.

Уточнюємо, що з початку збройного конфлікту в Донецькій Народній Республіці  загинули 4864 особи, у тому числі  81 дитина.

До Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує надходити офіційна підтверджена інформація стосовно осіб, які отримали поранення та ушкодження з початку конфлікту.  

  1. Облік полонених та зниклих без вісті військовослужбовців та цивільного населення

Протягом тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці не надходило заяв про затримання.

За оперативними даними станом на 06.09.2019 українською стороною утримується 255 осіб, в тому числі:

103 особи, місцезнаходження яких на українській території встановлено і підтверджено;

Чоловік 1978 р.н. був звільнений відповідно до українського законодавства. Ще одна людина була перенесена зі списку осіб, за якими інформація уточнюється українською стороною.

152 особи, інформація стосовно яких відсутня або уточнюється українською стороною. Місцезнаходження однієї людини на території, підконтрольній владі України, було встановлено і підтверджено.

Цього тижня до Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці на надходило заяв про зникнення безвісти.

 Станом на 6 вересня 2019 року у списку осіб, зниклих безвісти, налічується 460 осіб. Можливо, вони також в українському полоні.

  1. Облік переміщених осіб і громадян, що постраждали

 Під час збройного конфлікту найбільше за все страждає мирне населення, що проживає в зоні ведення бойових дій і на лінії зіткнення сторін. З метою захисту права людини на життя і безпеку особистості, а також надання допомоги постраждалим в результаті збройної агресії з боку України, в Донецькій Народній Республіці були створені соціальні об’єкти (гуртожитки, профілакторії, санаторії).

Згідно з Розпорядженням Голови Донецької Народної Республіки № 137 від 24.04.2018 року, поселенням постраждалих громадян займаються Територіальні комісії міст та районів, які контролює Республіканська комісія з організації розселення  постраждалих громадян, очолювана Уповноваженим з прав людини в Донецькій Народній Республіці.

5 серпня в Апараті Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці підбили підсумки чергового етапу видачі гуманітарної допомоги. Мешканці Донецька, Єнакієвого, Зугреса, Макіївки, Харцизька, Шахтарська, а також селища міського типу Новий Світ Старобешівського району отримали близько 1800 гуманітарних наборів, до яких входять продукти харчування, засоби особистої гігієни та побутова хімія. Серед одержувачів громадяни, які проживають в соціальних об’єктах на території Донецької Народної Республіки, що постраждали або зазнали матеріальних збитків в результаті збройної агресії України, переслідуються іншими державами за підтримку Республіки, члени сімей осіб, які загинули під час бойових дій, а також особи, які отримали 1 або 2 групу інвалідності внаслідок поранень.

Гуманітарна допомога надана в рамках взаємодії Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.

Надання гуманітарної допомоги здійснюється в рамках взаємодії Уповноваженого з прав людини з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.

В період роботи Апарату з 31 серпня по 6 вересня 2019 року, з питань щодо осіб, які постраждали в результаті воєнного конфлікту, звернулися 6 осіб. Наразі є 1078 вільних місць для поселення громадян, постраждалих в результаті військового конфлікту. З початку військового конфлікту на території Донецької Народної Республіки 6831 особа є громадянами, які постраждали в результаті військового конфлікту, у тому числі 1679 дітей віком до 18 років. На території Республіки відкрито 77 соціальних об’єктів (гуртожитки, профілакторії, санаторії та ін.). З них 54 функціонують, 23 залишаються у резерві. В соціальних об’єктах Донецької Народної Республіки перебувають 2267 осіб, в тому числі 426 дітей, 4564 особи мешкають у житловому фонді ДНР, у тому числі 1253 дитини віком до 18 років.

  1. Захист прав дітей

Необхідність захисту прав і свобод дітей передбачена Женевською Декларацією прав дитини 1924 року і Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959, визнана в Загальній декларації прав людини, в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (статті 23 і 24), в міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права (стаття 10), а також в національному законодавстві (стаття 31 Конституції Донецької Народної Республіки).

Уповноважений з прав людини в Донецькій Народній Республіці в своїй діяльності приділяє особливу увагу цьому питанню. З метою забезпечення гарантій державного захисту прав і свобод дітей відповідно до затвердженого графіка перевірок дитячих соціальних закладів 4 вересня співробітники Апарату Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці здійснили повторну перевірку умов проживання і організації навчально-виховного процесу в Макіївській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті № 36, в якій зараз навчаються 119 дітей з порушенням інтелекту.

Представники Уповноваженого з прав людини помітили позитивні зміни, що відбулися з моменту попереднього відвідування. В установі за минуле літо було зроблено ремонт в «райдужній» кімнаті, призначеній для проведення зібрань представників учнівського самоврядування під назвою «Райдужна Республіка».

В рамках візиту відбулася робоча зустріч з керівництвом установи, присвячена питанням матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення, організації освітнього процесу та реалізації заходів культурно-виховного характеру.

За результатами перевірки представники правозахисного інституту позитивно оцінили умови проживання та організацію навчально-виховного процесу в Макіївській спеціальній школі-інтернаті № 36.

Читайте також