лого
Гаряча лінія: 071-301-73-52 (Фенікс); 071-404-69-29 (щодо питання безвісти зниклих і обміну полоненими*) ombudsman_dnr@mail.ru

Чим менше вибір слів, тим менше спокуса замислитись. 

Джордж Оруел «1984»

 

Складно уявити собі сучасне цивілізоване суспільство без свободи слова.  Це фундаментальне право людини, таке ж як і право на життя.  Свобода слова – це один з ідеалів демократії.

Загальна Декларація прав людини, проголошена в 1948 р, і сьогодні залишається найбільш потужним виразом прихильності повазі і захисту базових прав людини.  Декларація за визначенням не має зобов’язуючої сили міжнародного договору, проте за загальним визнанням набула статусу джерела міжнародного права, що добровільно визнається.  Її положення знайшли відображення в конституціях багатьох країн світової спільноти.  І будь-яка країна, що прагне до справжньої демократії, на конституційне рівні в першу чергу буде захищати непорушні права і свободи.

Стаття 19 Декларації проголошує: «Кожна людина має право на свободу переконань i на вільне їх виявлення; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободно шукати, одержувати i поширювати iнформацiю та iдеї будь-якими засобами i незалежно вiд державних кордонiв».

Стаття 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, який набрав чинності в 1976 р. одночасно з паралельно прийнятим Пактом про економічні, соціальні і культурні права, стверджує, що кожен має право безперешкодно дотримуватися своїх думок, кожен має право на вільне вираження своєї думки;  це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження, чи іншими способами на свій вибір.

У найбільш розвинених західних демократіях свобода слова віднесена до абсолютної цінності не тільки в юридичному, а й в політичному плані.  Так вищезгадані норми міжнародно-правових актів висвітлюються і в Європейській конвенції з прав людини.  Так Європейське співтовариство, куди так прагне Україна, регламентує, що право на свободу вираження поглядів включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від державних кордонів.

В українському законодавстві також є стаття 34, яка гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.  Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій розсуд.

Держава в демократичних суспільствах гарантує засобам масової інформації невтручання в її діяльність, відсутність цензури і безпосереднього контролю.  Де-юре в Конституції України є стаття 15, яка забороняє цензуру в Україні.  Вона гарантує духовну і творчу свободу, не обмежену ніякою ідеологією.  Ніхто не може змусити людину змінити висловлювання своїх поглядів і переконань.  Але чи відповідає зараз ця норма закону всьому тому, що відбувається в Україні?

Уявна відсутність свободи слова в Україні восени 2013 року, розкручене політично заангажованими журналістами, змусило кілька тисяч чоловік вийти на головну площу Києва і вимагати гарантій своїх базових прав.  Навряд чи люди, які стояли на Майдані, могли передбачити, що їх знову обдурять, ними скористаються ті, що просто хотіли  задовольнити свої владні амбіції.  Ті, хто кривавими методами домагалися високих посад, ті, хто не здригнувшись, оголосили частину населення терористами і загрозою національній безпеці, ті, хто не замислюючись відправляли брата вбивати брата, розв’язавши криваву бійню на території Донбасу, жертвами якої стали тисячі мирних громадян.  Через два з половиною роки народ України розпочав трохи опам’ятовуватися і дивитися ясним поглядом на те, що відбувається в країні.  Потроху починає спливати страшна правда про те, що ж дійсно відбувається в Донбасі. Можливо, інша частина населення колись єдиної країни коли-небудь зрозуміє, що Донбас так само  відстоює свою свободу слова, як вони на Майдані.  Правда, ціна цієї свободи – життя людей, десятки тисяч понівечених війною доль …

Тікаючи від так званого тоталітарного минулого СРСР, Україна потрапила в пастку власних політичних страхів.  Страх правди змушує незаконну українську владу йти від демократичних європейських ідеалів і фактично регулювати свободу слова – коли нововведеннями в законотворчості, коли політичним тиском, коли звичайними залякуваннями, а іноді навіть підпалами провідних телеканалів.  А журналістика стає не менш небезпечним для життя фактором, як і проживання на лінії фронту.

У прес-службі Інституту масової інформації було оприлюднене дослідження, в якому експерти зафіксували десятки випадків порушень прав журналістів і свободи слова в Україні в 2016 році.  Так, був зафіксований один випадок вбивства, 79 випадків перешкоджання діяльності, 26 випадків побиття і напади на журналістів і сім випадків цензури.  І це все у вільній українській державі, яка відстоює європейські цінності і бореться з терористами, які не хочуть ці цінності розділяти.

За даними експертів, найбільше таких порушень відбулося в Києві, а також у Львові та на Волині.  Згідно з інформацією інституту, за вересень на Україні зафіксовано вісім фактів перешкоджання і п’ять фактів погроз журналістам.  Зокрема, в Києві невідомі перешкоджали зйомці на місці загибелі заступника адміністрації президента, намагаючись зламати камеру.  Відзначено випадки погроз журналістам під час зйомок матеріалу.

Міжнародні організації неодноразово висловлювали стурбованість у зв’язку з порушеннями прав представників ЗМІ на Україні.  В черговій доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини, що була опублікована 15 вересня, йдеться, що журналісти в Україні постійно піддаються залякуванням і переслідуванням.  У доповіді також зазначено, що журналісти, які висвітлювали збройний конфлікт в Донбасі, зокрема, з територій, вільних від незаконної київської влади, стають мішенями атак, які ведуться з мовчазної згоди, а часом і за відкритої підтримки українських

високопосадовців.

У Донецькій Народній Республіці визнаються і гарантуються права і свободи людини і громадянина відповідно до загальновизнаних принципів і нормам міжнародного права і відповідно до Конституції Донецької Народної Республіки.  Згідно статті 22 Конституції, кожному гарантується свобода думки і слова, ніхто не може бути примушений до вираження своїх думок і переконань або відмови від них.  Гарантується свобода масової інформації.  Цензура забороняється.

Відновленням прав і свобод внутрішньо переміщених осіб в Донецькій Народній Республіці займається Уповноважений з прав людини і його Апарат.

За фактом порушення прав людини можна звернутися із заявою до Омбудсмена або записатися на особистий прийом.  Громадяни можуть оформити звернення до омбудсмена будь-якими зручними для них способами, так більшу частку, як і раніше, займають усні звернення, що надходять в ході особистої зустрічі з Уповноваженим, а також керівниками Апарату, в процесі звернення до відділу по роботі зі зверненнями громадян Апарату Уповноваженого, за  телефонами «гарячої лінії», через веб-приймальню сайту омбудсмена.  Є можливість звернутися з письмовою скаргою, яку можна подати як особисто, так і електронною поштою.

З початку 2016 року на адресу Головного правозахисника Республіки надійшло більш ніж 5619 звернень. У період роботи з 8 по 14 жовтня 2016 року 18 осіб відвідали особистий прийом Уповноваженого, 52 заяви були прийняті відділом по роботі зі зверненнями громадян, 45 дзвінків надійшло за телефонами «гарячої лінії». На електронну пошту Апарату Уповноваженого надійшло 28 електронних звернень, а також 11 письмових звернень було прийнято до розгляду,10 розглянуто зі звернень, що надійшли раніше, 27 громадянам Республіки була надана юридична консультація.

Усі звернення можна розділити на 4 категорії: порушення в сфері кримінального права – 252  звернення, порушення в сфері цивільного права – 287 звернень, адміністративно-правові порушення на адресу громадян ДНР – 39 звернень, питання соціального і гуманітарного характеру – 5041 звернення (діаграма 1 ).

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженного з прав людини в ДНР станом на 10.10.2016

 

Порушення у сфері кримінального права, од.

Порушення у сфері цивільного права, од.

Адміністративно-правові порушення відносно громадян

Питання соціального та гуманітарного характеру, од

 

З усієї вхідної кореспонденції, яка надходить на адресу Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці, найбільш актуальною залишається та, яка пов’язана з питаннями реалізації соціальних прав громадян і порушенням цих прав.  До цього переліку належать питання: про виплату пенсій та соціальної допомоги – 553 звернення, надання житла для тимчасового проживання – 783 звернення, порядок звернення та оформлення документів в разі руйнування житла – 149 звернень, отримання гуманітарної допомоги 489 звернень, працевлаштування – 309 звернень, оформлення документів для виїзду на  територію інших держав – 51 звернення, пошук зниклих без вісти – 244  звернення, втрата документів, що посвідчують особу, – 238  звернень, житлово-комунальні питання – 222 звернення, отримання тимчасової реєстрації – 313 звернень, інші питання соціально-гуманітарного характеру – 1681 звернення (діаграма 2).

 

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян соціального і гуманітарного характеру, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом на 10.10.2016, одиниць

 

 

Виплата пенсій і соціальної допомоги

Отримання гуманітарної допомоги

Пошук зниклих безвісти військовослужбовців

Житлово-комунальні питання

Надання житла для тимчасового проживання

Працевлаштування

Пошук зниклих безвісти цивільних осіб

Отримання тимчасової реєстрації

Порядок звернення та оформлення документів у разі руйнування житла

Оформлення документів для виїзду на територію інших держав

Втрата документів, які засвідчують особу

Iнші питання

 

 

За територіальною приналежністю найбільша кількість скарг та звернень традиційно надходить з м.Донецька (Діаграма 3).

 

Кількість звернень (скарг, заяв) громадян, які надійшли до Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР станом  на 10.10.2016

 

 

Донецьк

Єнакієвє

Сніжне

Ясинувата

Старобешівський район

Горлівка

Жданівка

Торез

Амвросіївський район

Тельманівський район

Дебальцеве

Кіровське

Харцизьк

Мар'їнський район

Шахтарський район

Докучаєвськ

Макіївка

Шахтарськ

Новоазовський район

Інші населені пункти

 

  1. Статистика та аналіз зруйнованих об’єктів інфраструктури

 

Цього тижня лінія фронту Донецької Народної Республіки майже щодня піддавалася обстрілу з української сторони.  Найбільше від дій противника постраждала інфраструктура Петровського району м. Донецька, де був пошкоджений газопровід і електропостачання.

 

Станом на 13 жовтня 2016 року внаслідок військових дій в регіоні було частково пошкоджено (зруйновано) більш 10681об’єктів інфраструктури.

У Донецьку зруйновано понад 6478 об’єктів, в м. Дебальцеве – 258 од., в м. Горлівці – 410 од., в м. Докучаєвську – 66 од., в м. Єнакієве – 279 од., в м. Жданівці –  91 од., в м. Кіровське – 31 од., в м. Макіївці – 1031 об’єкт, в м. Сніжне – 54 од., в м. Торезі – 118 од., в м. Харцизьку – 735 од., в м. Шахтарську – 74 од., в м. Ясинувата – 563 од., в Амвросіївському районі – 271 од., у Волноваському районі – 3 од., в Мар’їнському районі – 24 од., в Новоазовському районі – 17 од., в Старобешівському  районі – 52 од., в Тельманівському районі – 92 од., в Шахтарському районі – 33 од.

У розрізі галузей зруйновано:

– 5721  житловий будинок;

– 744 лінії електропередач і пунктів розподілу електроенергії;

– 171 об’єкт теплопостачання;

– 46 об’єктів водопостачання;

– 2669 об’єктів газопостачання;

– 11 об’єктів у сфері водовідведення та каналізаційного господарства;

– 81 об’єкт охорони здоров’я;

– 460 об’єктів загальноосвітніх навчальних закладів  (школи і дитячі садки);

– 54 об’єкти професійно – технічних навчальних закладів;

– 54 об’єкти вищих навчальних закладів;

– 25 об’єктів в сфері фізичної культури і спорту;

– 51 об’єкт закладів культури;

– 221 об’єкт дорожньо-транспортної інфраструктури;

– 56 об’єктів промислового виробництва;

– 88 об’єктів торгових підприємств;

– 224 об’єкти інших сфер.

 

Згідно з офіційними даними станом на 14 жовтня 2016 року в Донецькій Народній Республіці з 2710 од.  пошкоджених державної і комунальної форм власності об’єктів відновлено – 407 од., 2303 од.  – залишилося відновити.

 

  1. Облік смертності, поранень, отриманих цивільним населенням та військовослужбовцями внаслідок бойових дій на території Донецької Народної Республіки

 

Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує фіксувати порушення українською стороною базових прав мешканців Донбасу: право на життя, на безпеку особистості, право на недоторканність житла.

Не дивлячись на всі досягнуті домовленості з українською стороною, повного припинення вогню так і не відбулося.  Прифронтові населені пункти як і раніше стають мішенню для збройних атак українських силовиків.

Так, 7 жовтня в Петровському районі м. Донецьк в наслідок мінно-вибухової травми множинні осколкові поранення нижніх кінцівок отримав військовослужбовець Республіки 34 років.

8 жовтня в наслідок мінометного обстрілу с. Саханка Новоазовського району збройними силами України множинні осколкові поранення плеча і гомілки отримала мирна мешканка, 1960 року народження, важке проникаюче поранення черевної порожнини отримала жінка 1949 року народження.

10 жовтня в результаті мінометного обстрілу українською стороною с. Саханка Новоазовського району осколкове поранення лівого стегна отримала мирна мешканка 1963 року народження.

11 жовтня внаслідок прямого попадання снаряда у будинок під час обстрілу с. Сергіївка Новоазовського району проникаюче осколкове поранення черевної порожнини, осколкове поранення грудної клітини зліва, вогнепальний перелом лівого передпліччя, осколкове поранення лівого стегна, обох гомілок отримала цивільна жінка 1945 року народження.

Внаслідок мінометного обстрілу озброєними силами України с.  Ленінське Новоазовського району мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове поранення передньої черевної стінки отримала мирна мешканка 1972 року народження.

11 жовтня внаслідок снайперського обстрілу автостанції «Трудовська» Петровського району м. Донецьк проникаюче кульове поранення правої половини живота з пошкодженням кишечника отримав військовослужбовець Республіки 55 років.

12 жовтня внаслідок бойових дій в Новоазовському районі вогнепальне кульове дотичне поранення скроневої області справа, перелом шийного відділу хребта отримав військовослужбовець Республіки 33 років, вогнепальне поранення отримав військовослужбовець Республіки 32 років, мінно-вибухову травму, проникаюче осколкове поранення грудної клітини отримав  військовослужбовець Республіки 23 років.

В Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці продовжує надходити офіційно підтверджена інформація про осіб, які отримали поранення з початку конфлікту.  На даний момент ця інформація обробляється і в подальшому буде включена в загальну статистику потерпілих.

За період з 7 по 13 жовтня в результаті збройної агресії з боку українських силовиків постраждали 10  осіб, з яких 5 цивільних мешканців і 5 військовослужбовців  Республіки.

З 8 по 14 жовтня в результаті агресії з боку України на території донецької Народної Республіки загинули 5  військовослужбовців Республіки і одна мирна мешканка, яка загинула внаслідок обстрілу с.  Саханка Новоазовського району 11 жовтня.

Також надійшла офіційно уточнена інформація про загибель 4 військовослужбовців Республіки в Микитівському районі Горлівки, п. Зайцеве і Ясинуватській промзоні 5, 6 і 7 жовтня.

 

З 1 січня по 13 жовтня 2016 на території Донецької Народної Республіки поранення різного ступеня тяжкості в результаті безперервних артобстрілів з боку України отримали 303 людини, серед яких 118 військовослужбовців Республіки і 185 мирних мешканців, в тому числі 15 дітей.

Відзначимо, що з початку збройного конфлікту в ДНР загинули 4220 осіб, серед яких 590 жінок і 3630 чоловіків, в тому числі 73 дитини у віці до 18 років.

 

  1. Облік полонених та зниклих без вісті військовослужбовців та цивільного населення

 

Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про поводження з військовополоненими, яка регламентує в разі збройного конфлікту, який не носить міжнародного характеру і виникає на території однієї зі сторін, обов’язкове гуманне ставлення до всіх затриманих осіб.  Стаття 3 даної Конвенції категорично забороняє посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, всякі види вбивства, каліцтва, жорстоке поводження, тортури і катування, взяття заручників, посягання на людську гідність, зокрема, образливе і принижуюче звернення, осуд і застосування покарання без  попереднього судового рішення, винесеного належним чином заснованим судом, при наявності судових гарантій, визнаних цивілізованими націями як необхідні.

На жаль, не дивлячись на Міжнародну Конвенцію про поводження з військовополоненими, українські силові структури продовжують знущатися над полоненими прибічниками Республіки.

Апарат Уповноваженого з прав людини продовжує фіксувати факти застосування тортур до незаконно утримуваних українською стороною прибічників Республіки.  Так, надійшла інформація від одного з родичів саперів, які були взяті в полон українськими силовиками в районі Широкіно, в кінці червня.  Людина, яка звернулася до Апарату Уповноваженого, довела до відома співробітників, що в одну з лікарень м. Маріуполь в реанімацію був доставлений у важкому стані один з саперів з позивним «Руся».  В результаті жорстокого побиття у нього стався розрив селезінки, а також зламані ребра.  Також 11 жовтня незаконно затриманих саперів вивозили в СБУ м. Маріуполь, залишили їх там ночувати, 12 жовтня побитого бранця доставили в лікарню, а інших саперів привезли в СІЗО №7.  За даним фактом обурливого порушення прав людей Омбудсмен Республіки звернулася до представників ООН:

 

«Я звернулася до Глави Офісу моніторингової місії ООН з

прав людини в Донецьку з проханням вжити відповідних заходів за фактом конкретного випадку знущань над незаконно утримуваними громадянами.  Сподіваюся, що представники ООН негайно відреагують на моє звернення», – уточнила Дар’я Морозова.

 

Цього тижня в Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці надійшла одна заява про арешт чоловіка українськими силовими структурами в районі Маріуполя.  При подачі заяви його родичі розповіли про те, що 7 жовтня до них надійшов дзвінок від особи, яка побажала залишитися невідомою, з пропозицією заплатити 25 тисяч гривень за звільнення чоловіка з полону.  Так, можна зробити висновок, що арешти цивільних осіб, військовослужбовців або прибічників Республіки стають предметом не тільки гучних заяв окремих представників силових відомств України, а й предметом наживи на горі рідних і близьких незаконно утримуваних осіб.

Заяв про зникнення без вісти цього тижня не надходило.

Апарат Уповноваженого з прав людини продовжує уточнювати інформацію про осіб, затриманих українською стороною. Так, було встановлено місцезнаходження на території Республіки чоловіка, який раніше знаходився в українському полоні.  Ще двоє зі списку незаконно утримуваних вже знаходяться на волі, їх місцезнаходження встановлено.  10 осіб зі списку утримуваних українською стороною офіційно визнані загиблими повноважними органами Республіки і України.  Інформація про ще одну особу була подана некоректно заявниками, внаслідок чого сталося дублювання в списку.

На цей момент в місцях позбавлення волі українською стороною утримується 898 осіб.

Відзначимо, що 488 людей вважаються зниклими без вісти.  Можливо, вони так само перебувають в українському полоні.

З метою забезпечення безпеки осіб, які утримуються українською стороною, Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці більш не буде оприлюднювати приналежність до категорій: «військовослужбовець», «затриманий з політичних мотивів» або «цивільна особа, що не має ніякого відношення до конфлікту».

 

  1. Облік вимушено переміщених осіб

 

Щорічно сотні тисяч людей залишають свої будинки і країни, де вони постійно проживають, для того, аби врятувати себе і свої сім’ї від проблем, які пов’язані зі збройними конфліктами, релігійними гоніннями, а також різними актами дискримінації.  З моменту початку збройного конфлікту в Донбасі пройшло вже більше двох років.  Крім величезної кількості проблем економічного, військово-політичного та соціального характеру, Донецька Народна Республіка зіткнулася ще з однією глобальною проблемою – проблемою вимушених переселенців, або біженців.  Як роз’яснює Женевська конвенція 1951 року про статус біженців, ними є ті люди, які змушені покинути межі своєї країни через обґрунтоване побоювання за своє життя і безпеку.

Офіційна статистика нараховує більше ніж 8 тисяч вимушених переселенців, які покинули рідний дім, залишивши позаду стабільну роботу і втративши зв’язок з близькими.  На новому місці переселенці змушені вирішувати безліч труднощів, включаючи пошук житла і роботи, лікування, вступ до навчальних закладів і оформлення дітей в дошкільні установи, отримання соціальних виплат.

Уряд Донецької Народної Республіки постійно здійснює моніторинг проблем, з якими стикаються наші громадяни.  Для реалізації цієї мети проводиться робота по врегулюванню механізму здійснення соціальних виплат: створення єдиного реєстру тимчасових переселенців.

Завдяки роботі Апарату Уповноваженого з прав людини в ДНР під керівництвом Дар’ї Морозової, відкрито 15 пунктів тимчасового розміщення для вимушених переселенців.  На даний момент функціонують 13 ПТР по всій території Республіки: 7 – у Донецьку, 3 – в Макіївці, 2 – в Харцизьку, 1 – в Зугресі.

На сьогоднішній день в ПТР АУПЛ мешкає 1468 вимушених переселенців, в тому числі 280 неповнолітніх дітей.

За час збройного конфлікту в Апарат Уповноваженого з прав людини в ДНР з питань тимчасового розміщення звернулися 4815 осіб: у 2014 році –

1236;  в 2015 році – 2919;  в 2016 році – 660 осіб.  Переважно це громадяни, житло яких постраждало внаслідок ведення бойових дій і житло, яке знаходиться в районах, щодня піддається обстрілу з боку ЗСУ.  Також звертаються громадяни, які мешкають на території України, та які є політично переслідуваними.

У період роботи з 8 по 14 жовтня 2016 року в Апарат Уповноваженого з прав людини в ДНР з питань вимушених переселенців звернулася 71 особа, 9 з яких потребували надання тимчасового житла.  Усі вони були розміщені на території Республіки: в м. Донецьку – 4 людини, в м. Макіївці – 1 людина, в м. Харцизьку – 3 особи;  м. Шахтарську – 1 людина.

Співробітниками Робочої групи АУПЛ ведеться облік вимушених тимчасових переселенців, що мешкають на території ДНР, нагадаємо, що з початку військового конфлікту вимушеними тимчасовими переселенцями на Донбасі зареєстровані 8271 осіб, в тому числі 2121 дітей у віці до 18 років.  На території Республіки відкрито 69 пунктів тимчасового розміщення.  У зазначених ПТР проживає 3142 особи, в тому числі 592 неповнолітніх дитини, 5129 осіб мешкають у житловому фонді Республіки, в тому числі 1529 дітей віком до 18 років

 

  1. Працевлаштування громадян Донецької Народної Республіки

 

Проблема зайнятості працездатного населення розглядається в усьому світі як одна з найбільш пріоритетних, оскільки вона безпосередньо пов’язана з перспективами соціальної стабільності держави.  Контролює ринок праці в ДНР Республіканський центр зайнятості.  Основними функціями даної державної структури є контроль і нагляд у сфері праці, зайнятості та альтернативної цивільної служби, надання державних послуг у сфері сприяння зайнятості населення та захисту від безробіття, трудової міграції та врегулювання колективних трудових спорів.

Республіканський центр зайнятості регулярно проводить ярмарки вакансій, на яких особи, що бажають працевлаштуватися, можуть вибрати для себе необхідну вакансію і на місці пройти співбесіду з керівниками.  Також вони щотижня публікують на своїх офіційних джерелах інформацію для ознайомлення населення про вільні вакансії.

Громадяни Донецької Народної Республіки мають право на вибір місця роботи шляхом прямого звернення до роботодавця, або шляхом безкоштовного посередництва органів служби зайнятості, або за допомогою інших організацій що сприяють працевлаштуванню населення.  Законодавство Донецької Народної Республіки передбачає не тільки забезпечення зайнятості, а й гарантії реалізації права громадян на працю.

Донецьким центром професійно-технічної освіти Республіканського центру зайнятості постійно проводяться безкоштовні семінари для населення для отримання практичних навичок: роботи на персональних комп’ютерах;  техніки і механізації торгівельних розрахунків (робота на касових апаратах);  основ підприємницької діяльності та ін. З початку 2016 року прийняв участь в таких семінарах 544 людей.

За їх даними, в період з 01.01.2016 по 13.10.2016 в єдиній базі даних центрів зайнятості було 27,3 тис. вакансій.  У період з 1 січня по 13 жовтня 2016 року на обліку в центрах зайнятості Республіки перебувало 47,8 тис. осіб, що шукають роботу, з них: працевлаштовані – 35,9 тис. осіб, в тому числі на постійну роботу – 16,2 тис. осіб, на  роботи тимчасового характеру – 19,7 тис. осіб.

Читайте також