лого
Гаряча лінія: 071-301-73-52 (Фенікс); 071-404-69-29 (щодо питання безвісти зниклих і обміну полоненими*) ombudsman_dnr@mail.ru

В ході прес-конференції були висвітлені питання застосування українською стороною незаконних методів дізнання до прибічників Донецької Народної Республіки, які утримувалися в закладах пенітенціарної системи України та інших місцях позбавлення волі.

Тези виступу Уповноваженого з прав людини в ДНР Дар’ї Морозової:
– Арешти мирного цивільного населення на території України – звичайна практика, яка свідчить про тотальні безчинства представників українських силових структур. Причиною затримання може стати донос, пост, опублікований в соціальних мережах, будь несхвалення дій української влади, а також поїздка на територію, тимчасово підконтрольну українській владі. Почастішали випадки арештів пенсіонерів, які перетинають лінію розмежування для отримання соціальних виплат, пенсій.
– У серпні 2017 року співробітники СБУ незаконно затримали триразову чемпіонку України Дар’ю Мастікашеву і приховували її місце знаходження від її рідних і близьких. Вона їхала на територію України, аби провідати своїх сина і матір. Затримання відбулося 15 серпня, а заяву, на підставі якої СБУ порушила кримінальну справу проти Дар’ї Мастікашевої, було написано 16 серпня, через добу після її викрадення. Про це повідомив адвокат Мастікашевої, і відразу ж 17 серпня на спеціальному брифінгу для журналістів голова Служби Безпеки України Василь Грицак розповів, що СБУ затримали громадянку України – Дар’ю Мастікашеву за підозрою в державній зраді (ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (ч. 1 ст. 263 КК України). Так само він додав, що вона вербувала колишніх учасників так званої «антитерористичної операції» в Донбасі для здійснення терактів в Москві та інших містах Росії, аби потім звинуватити українську владу в терористичній діяльності.
– 1 листопада 2017 року до мене надійшло звернення мешканки м. Донецьк за фактом затримання співробітниками СБУ її дочки Просолової Юлії. Дівчина зникла 19 жовтня після перетину блокпосту «Оленівка», направляючись до м. Маріуполь до свого друга. Голова СБУ, Василь Грицак, на своєму брифінгу оголосив, що Юлія була затримана в Одесі, її звинувачують у підриві автомобіля одного із співробітників українських спецслужб. Також керівник відомства надав відео, на якому дівчина нібито зізнається в скоєнні злочину. Батьки Юлії після побаченого новинного повідомлення виїхали в м. Маріуполь, де подали до правоохоронних органів і СБУ заяви про зникнення дочки.
– Представники Служби Безпеки України регулярно практикують тривале довільне затримання цивільних осіб без дозволу слідчого судді. При цьому затриманим відмовляють в їхньому праві зв’язатися з родичами, тому рідні та близькі навіть не мають інформації про затримання і місце перебування зниклого. Управління Верховного комісара ООН з прав людини продовжує фіксувати випадки коли люди були незаконно або довільно позбавлені волі або піддані насильницькому зникненню або викраденню.
– На жаль, всупереч нормам Міжнародної Конвенції про поводження з військовополоненими, українські силові структури продовжують знущатися над полоненими прихильниками Республіки. В Апарат Уповноваженого з прав людини в Донецькій Народній Республіці періодично надходить інформація про застосування незаконних методів дізнання. Ми звертаємося з листами на адресу міжнародних правозахисних організацій за фактом застосування тортур до утримуваних осіб.
– 27 січня 2017 року внаслідок проведеного обміну полоненими в Республіку повернулися 160 осіб, це 160 свідків порушень базових прав людини, порушень міжнародного гуманітарного права.
Так, наприклад, Леонід Бєліков був узятий в полон батальйоном «Львів-1» і кілька років перебував у СІЗО м. Маріуполь. Після тортур у хлопця була в декількох місцях зламана щелепа, вибиті зуби, поламані ребра, відбиті внутрішні органи. Руслан Андрієвський після жорстокого побиття в СІЗО отримав розрив селезінки, у нього були зламані ребра. Жорстокого побиття за свої політичні погляди в Тернопільській тюрмі зазнав і житель Дружківки Дмитро Таюрський. Спочатку він був затриманий в Харківській області ще в 2014 році за сепаратизм, потім чоловіка відпустили, проте незабаром його знову звинуватили в скоєнні злочину, і він був направлений до виправної установи у Західній України. Хлопців всіх тримали в одній камері з учасниками так званої «АТО» і представниками добровольчих батальйонів. Дмитра постійно били за його політичні погляди. Одного разу, він навіть перебував на грані між життям і смертю, хлопцю довелося видалити селезінку.
– Співробітники правоохоронних органів і спецслужб України грубо порушують міжнародні зобов’язання держави в сфері прав людини та Конституцію України, ст. 28 якої забороняє тортури, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження або покарання. Однак визначення цих термінів в українському законодавстві відсутнє. Також варто нагадати, що Україна є учасником Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Першого Факультативного протоколу до нього. Тому конвенції ООН проти катувань та чинні міжнародні договори, відповідно до ст.9 Конституції, є частиною національного законодавства. Ця норма міститься також в Законі «Про міжнародні договори України», стаття 17 якого вказує на пріоритет міжнародного договору по відношенню до норми національного закону, якщо між ними виникає колізія. Таким чином, в Україні має діяти визначення катування, дане в ст.1 Конвенції проти катувань. Слід зазначити, що міжнародні договори України в сфері прав людини, в тому числі і Конвенція проти катувань, не опубліковані на офіційних джерелах. Отже, ст.9 Конституції носить лише декларативний характер. Це є однією з причин відсутності практики застосування Україною міжнародних договорів в області прав людини.
– Представники Управління Верховного Комісара ООН з прав людини звертають увагу на те, що безкарність за порушення і обмеження прав людини на території Донбасу залишається серйозною проблемою. Ніхто з представників силових структур України, які скоювали злочини, так і не поніс покарання. Це пояснюється небажанням проводити розслідування за фактом порушення прав. Ніхто не бажає брати на себе відповідальність за жодну смерть серед мирного населення, яке постраждало від обстрілів. У Доповідях чітко вказано, що уряд України несе відповідальність за розслідування заяв про серйозні порушення прав людини, включаючи тортури, жорстоке поводження і довільні затримання.
– Люди, які повернулися з українського полону, є живими свідками порушення прав людини державою Україна. Їхні свідчення стануть основою матеріалів кримінальних справ, які в подальшому будуть направлятися в Європейський Суд з прав людини. Хочу нагадати, що злочини проти людяності не мають терміну давності, тому кожного, хто порушив закон, чекає покарання. (Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства від 26 листопада 1968 року).