Гарантії для батьків на роботі відповідно до чинного законодавства

Новини Правовий лiкбез

Інформуємо, що відповідно до чинного трудового законодавства, батькам надаються додаткові гарантії. Нагадуємо, що наступні законодавчо встановлені норми громадяни вправі використовувати для захисту своїх прав у процесі виповнення трудової діяльності:

– відповідно до ст. 56 КЗпП на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, яка знаходиться під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган повинен встановлювати неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Крім того, роботодавець повинен встановити неповний робочий час, якщо з таким питанням до нього звернувся батько, який виховує дітей без матері (в тому числі у випадку тривалого перебування матері в лікувальному закладі); опікун, піклувальник, один з прийомних батьків-вихователів.

Оплата праці  в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав робітників.

– мами дітей віком до півтора років можуть використовувати перерви для кормління. Перерви для кормління однієї дитини можна робити кожні три години по 30 хвилин, або об’єднати їх в один і використовувати на початку або в кінці робочого дня. При наявності двох або більше грудних дітей тривалість перерви встановлюється не менше години.  Відповідно до ст. 183 КЗпП терміни і порядок надання перерв встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації і з врахуванням бажання матері.

Перерви для кормління дитини включається в робочий час і оплачуються за середнім заробітком.

– вагітну жінку, маму з дитиною віком до трьох років (до шести років у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду на підставі медичного висновку), самотню маму при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда не можна звільнити за скороченням штату. Звільнення можливо тільки при повній ліквідації підприємства, установи, організації за умови подальшого обов’язкового працевлаштування (ст. 184 КЗпП).

– заборонено залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, до нічних,  надурочних робіт, робіт у вихідні дні та направлення їх у відрядження. Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні та направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП).

– жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП).

– забороняється відмовляти жінкам у прийомі на роботу і знижати їм заробітну плату за мотивами, пов’язаними з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю. При відмові в прийомі на роботу вказаним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмова в прийомі на роботу може бути оскаржена в судовому порядку (ст. КЗпП).

– у зв’язку з тим, що законодавством не передбачено обов’язку майбутньої матері повідомляти роботодавця про те, що вона «в положенні», при прийомі на роботу жінка має право промовчати про вагітність.

Крім того, випробувальний термін, передбачений при прийомі на роботу в деяких установах, вагітним жінкам, одиноким матерям, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, не встановлюється (ст. 26 КЗпП).

– відповідно до ст. 38 КЗпП, працівник має право звільнитися з роботи за власним бажанням без обов’язкового двотижневого відпрацювання. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена ​​неможливістю продовжувати роботу (в т.ч. вагітність; догляд за дитиною-інвалідом або дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк , про який просить працівник.

У разі виникнення трудових суперечок, пов’язаних з реалізацією вищевказаних законодавчо встановлених норм, рекомендуємо додатково ознайомитися з алгоритмом їх вирішення: https://ombudsmandnr.ru/razyasnenie-upolnomochennogo-po-trudovym-sporam/.