Договір довічного утримання

Новини Правовий лiкбез

Питання, що стосуються довічного утримання, регулюються статтями 710-714 §4 Глави 34 Цивільного кодексу ДНР.

За договором довічного утримання одержувач ренти – фізична особа передає жилий дім, квартиру, земельну ділянку чи іншу нерухомість, що належать йому, у власність платника ренти, який зобов’язується здійснювати довічне утримання фізичної особи і (або) вказаної нею третьої особи (осіб).

Обов’язок платника ренти з представлення утримання може включити забезпечення потрібностей в житлі, харчуванні та одязі, а якщо його потребує стан здоров’я фізичної особи, – догляд за нею. Договором довічного утримання може бути передбачена сплата платником ренти ритуальних послуг.

В договорі довічного утримання повинна бути визначена вартість всього обсягу утримання. При цьому вартість загального обсягу утримання на місяць за договором, що передбачає відчуження майна безкоштовно, не може бути менше двох встановлених розмірів мінімальної заробітної плати.

При вирішені спору між сторонами про обсяг утримування, яке надається або повинно бути надане фізичній особі, суд повинен керуватися принципами добросовісності та розумності.

Кодексом закріплено, що договором довічного утримання може бути передбачена можливість заміни надання утримання в натурі виплатою протягом життя фізичної особи періодичних платежів у грошовому еквіваленті.

Слід відмітити, що платник ренти має право відчужувати, здавати в заставу або інакшим способом обтяжувати нерухоме майно, що було передане йому до довічного утримання, лише з попередньої згоди одержувача ренти. Платник ренти зобов’язаний приймати необхідні міри для того, щоб у період надання довічного утримання використання зазначеного майна не приводило до зниження вартості цього майна.

Обов’язок довічного утримання припиняється смертю одержувача ренти.

Окрім того, при значному порушенні платником ренти власних обов’язків, одержувач ренти має право потребувати повернення нерухомого майна, що було передано до довічного утримання, або виплати йому викупної ціни на умовах, що встановлені статтею 703 Кодексу. При цьому платник ренти не має права вимагати компенсацію витрат, понесених через утримання одержувача ренти.

Так, стаття 703 Кодексу встановлює, що викуп постійної ренти здійснюється за ціною, що визначена договором постійної ренти у випадках, коли платник скористався правом на викуп постійної ренти або коли викуп постійної ренти здійснюється за вимогою одержувача ренти. За відсутністю умови про викупну ціну в договорі постійної ренти, за яким майно передано за плату під виплату постійної ренти, викуп здійснюється за ціною, відповідної річної суми, що підлягає виплаті ренти.

Разом з тим, за відсутністю умов про викупну вартість у договорі постійної ренти, за яким майно передано під виплату ренти безкоштовно, у викупну вартість наряду з річною сумою рентних платежів входить вартість переданого майна, що визначається за правилами, передбаченими частиною 3 статті 526 Кодексу, тобто у випадках, коли в безоплатному договорі ціна не передбачена і не може бути визначена, відштовхуючись від умов договору, виконання договору повинно бути сплачено за ціною, яка при порівнюваних обставинах звично стягується за аналогічні товари, роботи або послуги.

Слід звернути увагу, що до договору довічного утримання застосовуються правила про довічну ренту, якщо інше не передбачене правилами §4 Кодексу.